різець

різець
[р'ізе/ц']
-з'ц'а/, -зце/м, м. (на) -з'ц'у/, мн. -з'ц'і/, -з'ц'і/ў

Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.

Игры ⚽ Нужен реферат?

Смотреть что такое "різець" в других словарях:

  • корорізець — зця/, ч. Те саме, що корозрізальник 2) …   Український тлумачний словник

  • різець — зця/, ч. 1) Однолезовий інструмент для обробки площин, а також циліндричних і фасонних поверхонь металевих, пластмасових та інших заготовок; ріжуча частина інструмента чи якого небудь знаряддя. || Інструмент для різьблення. || Інструмент для… …   Український тлумачний словник

  • різець — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • абхазці — ів, мн. (одн. абха/з, абха/зець, зця, ч.; абха/зка, и, ж.). Народ, що становить корінне населення Абхазії …   Український тлумачний словник

  • білик — а, ч. 1) діал. Сталевий різець для очищення шкур. 2) Самець білки …   Український тлумачний словник

  • зубок — бка/, ч. 1) мн. зу/бки, бків. Зменш. пестл. до зуб 1). 2) мн. зубки/, і/в, спец. Те саме, що зуб 2); зубець. || Різець врубової машини. 3) мн. зубки/, і/в. Окремі часточки головки часнику …   Український тлумачний словник

  • кавказці — ів, мн. (одн. кавка/зець, зця, ч.; кавка/зка, и, ж.). Народи, що населяють Кавказ; уродженці Кавказу …   Український тлумачний словник

  • конголезці — ів, мн. (одн. конголе/зець, зця, ч.; конголе/зка, и, ж.). Населення Конго …   Український тлумачний словник

  • прохідний — а/, е/. 1) Який має крізний прохід; крізь якого (яким) можна проходити кудись. || Признач. для перевірки перепусток, документів тощо тих, хто проходить на підприємство, в установу і т. ін. і виходить звідти. || у знач. ім. прохідна/, но/ї, ж.… …   Український тлумачний словник

  • раштра — и, ч. Різець із п ятьма лезами, застосовуваний у графленні нотного паперу …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»